����Vlog

23 квітня 2026 року для студентів 3 курсу 2 групи та 1 курсу 1 групи (спеціальність «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва») відбулася виховна кураторська година, присвячена трагічній річниці аварії на Чорнобильській АЕС. Зустріч, організована кураторами Русланою УМАНЕЦЬ та Людмилою ЗЛАМАНЮК, пройшла під гаслом «Чорнобиль: помилка, що змінила світ».

Головним спікером заходу виступив студент 3 курсу Олександр СТОЙКА, який підготував ґрунтовну презентацію та доповідь про причини, перебіг та глобальні наслідки катастрофи 1986 року.

Під час виступу було детально проаналізовано ланцюг подій, що призвели до вибуху на четвертому енергоблоці:

• Підготовчий етап: Розгляд розвитку атомної енергетики в Україні у 1970-х роках та закладення основ будівництва ЧАЕС .

• Фатальна ніч: Хроніка 25-26 квітня 1986 року, коли проведення експерименту призвело до порушення нормальних умов роботи реактора та подальшого викиду величезної кількості радіоактивних матеріалів в атмосферу .

• Перші заходи: Евакуація населення Прип’яті 27 квітня та створення спеціальних підрозділів ліквідаторів у травні 1986 року .

Особливу увагу доповідач приділив багатогранному впливу катастрофи на життя суспільства. Вимушене переселення тисяч людей, погіршення здоров’я населення та психологічний стрес, пов'язаний зі стигматизацією постраждалих, масштабне забруднення навколишнього середовища, що спричинило тривалі зміни в екосистемах флори та фауни. Аварія стала каталізатором появи нових громадських рухів за екологічну безпеку та прозорість влади, змінивши закриту систему СРСР .

Олександр СТОЙКА наголосив, що Чорнобиль став не лише уроком мужності, а й поштовхом до розвитку технологій безпеки. У період з 1986 року по сьогодні відбулися докорінні зміни:

• Впровадження міжнародних стандартів безпеки ядерних установок .

• Розробка сучасних систем моніторингу радіаційного фону.

• Оновлення підходів до проєктування реакторів та активний розвиток альтернативних джерел енергії .

Кураторська година завершилася хвилиною мовчання та обговоренням важливості збереження пам’яті про подвиг ліквідаторів через культуру, освіту та пам’ятники жертвам трагедії.