Представник НУБіП України виступив з доповіддю на міжнародній панелі «Фестивалю молодіжної науки – 2026», організованого Радою молодих вчених при МОН України
11 травня 2026 року Володимир НАЗАРЕНКО, член Ради молодих вчених НУБіП України, доцент кафедри комп’ютерних систем, мереж та кібербезпеки факультету інформаційних технологій взяв участь та виступив з доповіддю на міжнародній панелі «Young Researchers Night – International», що відбулася в рамках проведення «Фестивалю молодіжної науки – 2026», організованого Радою молодих вчених при Міністерстві освіти і науки України.
Фестиваль молодіжної науки цьогоріч був проведений з 11 по 13 травня 2026 року та є щорічною науково-популярною ініціативою, спрямованою на популяризацію здобутків молодих учених, розвиток міждисциплінарної співпраці, налагодження комунікації з українськими та міжнародними партнерами, а також підтримку молодіжної науки в умовах воєнного стану.
З вітальними словами до учасників Фестивалю звернулися генеральний директор Директорату розвитку науки МОН України Григорій МОЗОЛЕВИЧ та голова Ради молодих вчених при МОН України Анастасія СІМАХОВА. У своїх виступах вони наголосили на важливості підтримки молодих науковців, розвитку досліджень, які сприяють стійкості й обороноздатності держави, а також посиленні ролі університетської науки у сучасних умовах.
У межах проведення першої міжнародної панелі Фестивалю Володимир НАЗАРЕНКО представив доповідь англійською мовою на тему «Artificial Intelligence in the Real World: What Works, What Fails, and What Comes Next». Виступ був присвячений практичному застосуванню штучного інтелекту у реальних умовах, його перевагам, обмеженням, ризикам та перспективам подальшого розвитку.
У доповіді Володимиром було розглянуто сучасний стан сфери штучного інтелекту, зокрема відмінності між класичним машинним навчанням, глибинним навчанням, Foundation Models, Multimodal AI та AI Agents. Окрему увагу доповідач приділив тому, що цінність штучного інтелекту визначається не лише точністю моделей, а й їхньою надійністю, корисністю, вартістю впровадження та рівнем ризику.
Володимир підкреслив, що найкраще штучний інтелект працює там, де завдання є чітко визначеним, вимірюваним і контрольованим людиною. Серед прикладів ефективного використання були розглянуті бізнес-аналітика, логістика, виробництво, медична діагностика, обробка документів, прогнозування та системи підтримки прийняття рішень. Водночас доповідач звернув увагу на типові проблеми впровадження AI-рішень: галюцинації моделей, упередженість, слабку пояснюваність, надмірну довіру до автоматизованих систем, складність перенесення моделей у нові реальні умови та недостатність механізмів відповідальності. Було наголошено, що у сферах медицини, оборони, державного управління, освіти та безпеки критично важливим є принцип Human-in-the-Loop, тобто збереження ключової ролі людини у прийнятті рішень.
Окремий блок виступу був присвячений українському контексту. Володимир представив приклади використання штучного інтелекту в умовах війни, зокрема для гуманітарного розмінування, аналізу зображень із дронів, супутникового моніторингу, оцінювання пошкоджень інфраструктури та підтримки процесів відновлення. Було зазначено, що Україна сьогодні є простором, де інновації перевіряються в надзвичайно складних реальних умовах, а молоді вчені можуть відігравати важливу роль у розвитку відповідальних, практичних і суспільно значущих AI-рішень.
У завершальній частині доповіді було окреслено ключові напрями майбутнього розвитку штучного інтелекту: менші й ефективніші моделі для локального використання, мультимодальні системи, AI для науки, безпечні та аудитовані AI-рішення, а також відповідальне впровадження технологій у публічних сервісах, медицині, освіті, відбудові та безпековій сфері.
«Штучний інтелект варто оцінювати не за тим, наскільки вражаюче він виглядає, а за тим, наскільки відповідально, надійно й корисно він працює в реальних умовах. Для України особливо важливо розвивати такі AI-рішення, які допомагають науці, суспільству, безпеці та повоєнному відновленню», — зазначив Володимир НАЗАРЕНКО.
Участь представника НУБіП України у міжнародній панелі Фестивалю молодіжної науки – 2026 стала важливим внеском у популяризацію наукового потенціалу Університету, розвиток міжнародної комунікації молодих учених та представлення актуальних досліджень у сфері штучного інтелекту.
Рада молодих вчених НУБіП України й надалі підтримуватиме ініціативи, спрямовані на розвиток молодіжної науки, міждисциплінарної співпраці, міжнародної академічної присутності та залучення молодих дослідників до вирішення актуальних викликів України.