����Vlog

14 травня 2026 року на базі факультету тваринництва та водних біоресурсів Національного університету біоресурсів і природокористування України відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Запилювачі в епоху глобальних змін: подолання сучасних викликів та стратегія сталого розвитку бджільництва», присвячена Всесвітньому дню бджіл.

Захід об'єднав науковців, викладачів, практикуючих пасічників та зарубіжних колег навколо питань збереження запилювачів, протидії глобальним загрозам бджільництву та формування стратегій сталого розвитку галузі в Україні та світі.

Конференцію урочисто відкрив завідувач кафедри бджільництва, доктор сільськогосподарських наук, професор Микола ПОВОЗНІКОВ. У своєму вступному слові він підкреслив важливість консолідації наукової спільноти для збереження біорізноманіття запилювачів та наголосив, що майбутнє бджільництва – в руках молоді та в міждисциплінарній співпраці. За словами професора, подібні заходи надихають і формують нове покоління фахівців, відповідальних за екологічну рівновагу нашої планети.

Модератором конференції виступив доцент кафедри бджільництва Микола Войналович, який забезпечив динамічну та конструктивну атмосферу впродовж усього заходу.

Особливістю конференції стала широка географія учасників – до заходу долучилися фахівці з Грузії, Ізраїлю, Узбекистану, США та Німеччини. Кожен із запрошених спікерів поділився унікальним досвідом і актуальними науковими результатами.

Борис БОРДМАН, державний референт Міністерства сільського господарства Ізраїлю, присвятив свою доповідь одній із найгостріших проблем сучасного бджільництва – екологічно безпечному застосуванню засобів захисту рослин. Він окреслив підходи та регуляторні механізми, що дозволяють мінімізувати ризик загибелі бджіл під час обробітку сільськогосподарських угідь, і поділився ізраїльським досвідом налагодження діалогу між аграріями та пасічниками.

Грузинський експерт Ніно КІПІАНІ, членкиня консультаційної ради міжнародної асоціації пасічників ім. Ф. Бентона, представила тривожні дані щодо поширення тропілелапсозу на території Грузії.

За її словами, офіційно підтверджена наявність кліща Tropilaelaps spp. (зокрема T. clareae та T. mercedesae), який паразитує переважно на розплоді – личинках і лялечках бджіл, спричиняючи їх загибель або деформації. Наслідком є ослаблення сімей, зниження медозбору, а в запущених випадках – загибель цілої сім'ї. Тропілелапсоз включений до переліку особливо небезпечних хвороб, що перебувають під контролем Міжнародного епізоотичного бюро (WOAH).

Іраклі ДЖАНАШІЯ, науковий співробітник Інституту ентомології Аграрного університету Грузії, зосередився на іншому актуальному паразитологічному виклику – кліщі Varroa destructor. У своїй доповіді він представив сучасні методи діагностики та лікування варроозу, особливо наголосивши на перспективності біотехнологічних методів контролю як альтернативи хімічним препаратам.

Про особливості функціонування галузі в Центральній Азії розповів голова асоціації пасічників Фергани (Узбекистан) Анатолій КАРТУНОВ.

Він зазначив, що на сьогодні в країні налічується близько 1,1 млн бджолиних сімей і понад 15 тисяч бджолярів. Одним із пріоритетних напрямів є пакетне бджільництво: у 2025 році Узбекистан експортував 250 тисяч бджолопакетів – у 2,5 рази більше, ніж у 2016-му. Виробництво меду того ж року сягнуло 31 500 тонн, що на 16% перевищує показник 2024 року.

Студент факультету Віталій МОСІЙЧУК, який нині проходить стажування в Німеччині й організовує там власну пасіку, ознайомив присутніх із регуляторним середовищем та традиціями німецького бджільництва. Він розповів про обов'язкову реєстрацію пасік у ветеринарній службі, суворі вимоги до розміщення вуликів, заборону антибіотиків у лікуванні бджіл та розвиток біо-бджільництва за стандартами Demeter і Bioland. Загалом у країні зареєстровано близько 150 тисяч пасічників, які утримують понад мільйон бджолиних сімей, однак Німеччина споживає значно більше меду, ніж виробляє, залишаючись одним із ключових імпортерів – зокрема, з України.

Значну увагу учасників привернули виступи викладачів кафедри бджільництва НУБіП України.

Доцент Микола ВОЙНАЛОВИЧ виступив із доповіддю «Тенденції та перспективи бджільництва України та світу», у якій представив широкий аналітичний огляд сучасного стану галузі. Він зупинився на глобальних процесах, що визначають її розвиток, – зростанні інтересу до органічного виробництва та впровадженні цифрових технологій моніторингу стану вулика. Доповідач навів статистичні дані щодо розподілу бджолосімей між континентами та обсягів виробництва меду у провідних країнах, підкресливши, що Україна залишається серед лідерів за кількістю бджолосімей у Європі, однак потребує системного підходу до формування державної підтримки галузі. Окремо Войналович спрогнозував основні напрями розвитку українського бджільництва на 2026–2035 роки: підвищення якості продукції, розвиток експорту, впровадження стандартів простежуваності та активізація міжнародної наукової співпраці. Особливу увагу він приділив підготовці кадрів, наголосивши на важливості сертифікатних курсів кафедри бджільництва НУБіП України, що дають змогу пасічникам підвищити кваліфікацію та опанувати інноваційні технології.

Доцент Ігор ГОЛОВЕЦЬКИЙ представив результати багаторічних селекційних досліджень у доповіді «Характеристика господарсько-корисних ознак бджіл внутрішньопородного типу "Хмельницький"». Він охарактеризував основні морфометричні та продуктивні показники цього типу, звернувши увагу на його високу медову продуктивність, добру зимостійкість і стійкість до хвороб. Доповідач окреслив перспективи подальшої селекційної роботи, спрямованої на збереження цінного генетичного фонду українських бджіл і підвищення їх адаптивного потенціалу в умовах кліматичних змін.

Велику зацікавленість учасників викликали також виступи аспірантів кафедри бджільництва, які представили результати власних наукових досліджень.

Важливою складовою заходу стала студентська секція «Бджільництво та екосистемна стійкість: сучасні загрози та інноваційні перспективи», відповідальним секретарем якої виступила Анжела ТИМОШЕНКО – студентка 3 курсу, староста наукового гуртка «Бджільництво».

Учасники секції обговорили сучасні виклики для бджільництва, інноваційні підходи до утримання бджіл і поділилися результатами власних досліджень.

Конференція засвідчила зростаючий науковий і практичний інтерес до збереження запилювачів на тлі глобальних екологічних змін. Обмін досвідом між фахівцями різних країн, поєднання академічних доповідей із практичними кейсами та активна участь молоді дозволяють сподіватися, що кафедра бджільництва НУБіП України залишатиметься одним із провідних центрів апідологічної науки в Східній Європі.